Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/божевільний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
божевільний
Берлін: Українське слово, 1924

Божеві́льний, а, е. Сумасшедшій, помѣшанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. III. 133. Та одчепись, божевільний! Шевч. 494.