Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брамний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брамний
Берлін: Українське слово, 1924

Бра́мний, а, е. 1) Относящійся къ воротамъ. 2) какъ сущ. Привратникъ. Желех.