Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/братуха

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
братуха
Берлін: Українське слово, 1924

Брату́ха, хи, м. Увелич. и ласкат. отъ брат. Був їй братуха в другихъ. О. 1862. II. 59. Не псуй шкури, мій братухо! Чуб. V. 1173.