Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брачкий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брачкий
Берлін: Українське слово, 1924

Брачки́й, а, е. Любящій брать, взяточникъ. У нас піп брачкий, за хрестини править по п'ять карбованців. Валков. у.