Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брязкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брязкати
Берлін: Українське слово, 1924

Бря́зкати, каю, єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Нп.