Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бульбашка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бульбашка
Берлін: Українське слово, 1924

Бу́льбашка, ки, ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А на дворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. III. 391. 2) Пустой шарикъ. У термометрі.... скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цвѣточная почка. Сквир. у.