Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бур'ян

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бур'ян
Берлін: Українське слово, 1924

Бур'я́н, ну́, м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. III. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. Нп. Ум. Бур'яне́ць, бур'я́нчик. Чуб. V. 1034. Ув. Бур'яню́ка.