Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бурт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бурт
Берлін: Українське слово, 1924

Бурт, ту, м. 1) Пазъ, желобокъ въ столбахъ для закладыванія досокъ. Подольск. г. Лебед. у. 2) = Буртниця. Мик. 481.