Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/біднота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
біднота
Берлін: Українське слово, 1924

Бідно́та, ти, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.