Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/біжник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
біжник
Берлін: Українське слово, 1924

Біжни́к, ка́, м. Полочка для иконъ. Константиногр. у.