Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/в'юк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
в'юк
Берлін: Українське слово, 1924

В'юк, ка, м. Вьюкъ. Їде троє, а під ними по одному коню під в'юками. ЗОЮР. I. 157.