Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/везти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
везти
Берлін: Українське слово, 1924

Везти́, везу́, зе́ш, гл. Везти. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. Везти́ москаля́. Врать.