Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вельбучитися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ вельбіб Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вельбучитися 		вельбучний ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Вельбу́читися, чуся, чишся, гл. Важничать, чваниться. Черниг.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/вельбучитися&oldid=568156