Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вепер

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вепер
Берлін: Українське слово, 1924

Ве́пер, пра, м. 1) Вепрь, дикій кабанъ. Унадився чорний вепер паровинку рити. Гол. IV. 506. 2) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. Ум. Ве́прик. Гн. I. 130, вепро́к. Гн. I. 129.