Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вередовний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вередовний
Берлін: Українське слово, 1924

Вередо́вний, а, е. = Вередливий. Ну, та й вередовна дитина. Черниг. у.