Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вередій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вередій
Берлін: Українське слово, 1924

Вереді́й, ді́я, м. Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. Вередувала б тебе лиха година! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! Харьк.