Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/верезати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
верезати
Берлін: Українське слово, 1924

Вереза́ти, жу, жиш, гл. Скрипѣть. Аби входовими дверима за єдно не верезати, не рипати, кладуть… Шух. I. 94.