Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/верінка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
верінка
Берлін: Українське слово, 1924

Вері́нка, ки, ж. = Вереня. Лягають спати, а вкриваються сіраками чи якою верінкою. Шух. I. 216.