Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вибава

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вибава
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́бава, ви, ж. Уничтоженіе, истребленіе. Уман. I. 317.