Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виблагати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виблагати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́благати, гаю, єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.