Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вибувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вибувати
Берлін: Українське слово, 1924

Вибува́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́бути, буду, деш, гл. Пробывать, пробыть, прожить опредѣленное время. В його ніхто не вибуде. Не то добрий, що в доброго год вибуде, але то добрий, що в злого. Ном. № 10361.