Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вибірати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вибірати
Берлін: Українське слово, 1924

Вибіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́брати, беру, реш, гл. 1) Избирать, избрать, выбирать, выбрать. Не мені бути вашим ватажком, вибірайте собі иншого. Стор. М. Пр. 117. Вибірає злу дорогу. К. Псал. 84. Вибірай, голубко, котрий милий тобі. Мет. 108. 2) Выбирать, выбрать, исчерпывать, исчерпать. Ой у броду беру воду, не виберу до дна. Мет. 50. Виправки та походи силу з його усю вибрали. МВ. II. 15. 3) Выбирать, выбрать, отдѣлять, отдѣлить, вынимать, вынуть. Кукіль з пшениці вибірати. Ном. № 906. Пора вже її (картоплю) вибірати з землі. Рудч. Ск. I. 52. Пиріжечки вибіраю з печі. Рудч. Ск. II. 6. Бодай дідько очі вибрав. Ном. № 13171. Хоч йому зуби вибери. Ном. № 11757. — не́вода. Вытягивать, вытянуть, вынимать, вынуть неводъ изъ воды. Вас. 186. 4) — живі́т. Давить, мять животъ съ цѣлью лѣченія. Ворожка вибірає живіт.