Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вивідка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вивідка
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́відка, ки, ж. Развѣдки, разспросъ, разслѣдованіе. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки. Новомоск. у.