Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/виливати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виливати
Берлін: Українське слово, 1924

Вилива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́лити, ллю, ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. Ном. № 10537. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову. Шевч. 4. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. Шевч. 80. На Андрея виливають воском, оливом. О. 1861. X. 48. Як з во́ску ви́лив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь. Мнж. 171.