Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/воркота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
воркота
Берлін: Українське слово, 1924

Ворко́та, ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849). 102.