Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/воркотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
воркотати
Берлін: Українське слово, 1924

Воркота́ти, чу́, ти́ш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати. Макс. (1849). 58.