Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вороньок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вороньок
Берлін: Українське слово, 1924

Вороньо́к, нька́, м. = Воронець 1. Пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком. Мир. ХРВ. 139.