Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ворочати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
ворочати
Берлін: Українське слово, 1924

Вороча́ти, ча́ю, єш, гл. 1) Возвратиться. Ворочай, зятеньку, хоч не хутко. Мет. 99. 2) Возвращать. Доганяйте, ворочайте літа молодії. Нп.