Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відбабувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відбабувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відбабува́ти, бу́ю, єш, гл. Окончить практику (объ акушеркѣ). Пішла, відбабувала і вернулась додому. Чуб.