Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відгукувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відгукувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відгу́кувати, кую, єш, сов. в. відгука́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Выклика́ть, вы́кликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не ледве відгукав тебе. Кіев. г. 2) Звать обмершее дитя съ цѣлью привести его въ чувство. Мил. 19.