Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/війце

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
війце
Берлін: Українське слово, 1924

Війце́, ця́, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. (Новомоск. у.). От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. I. 180. Чуб. VII. 399.