Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/галити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
галити
Берлін: Українське слово, 1924

Гали́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Гладить галом (см.). 2) Спѣшить, торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. III. 25.