Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/галич

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
галич
Берлін: Українське слово, 1924

Га́лич, чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Шевч. 52. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. I. 254.