Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гарбати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гарбати
Берлін: Українське слово, 1924

Га́рбати, баю, єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284.