Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гаремниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гаремниця
Берлін: Українське слово, 1924

Гаре́мниця, ці, ж. Гаремница, гаремная жена или наложница. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав Осман, куди схотіли. К. МБ. XI. 156.