Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гарпулець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гарпулець
Берлін: Українське слово, 1924

Гарпуле́ць, льця, м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служитъ для остановки плота, для чего вбивается въ берегъ. Черк. у.