Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гарячіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гарячіти
Берлін: Українське слово, 1924

Гарячі́ти, чі́ю, єш, гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.