Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гидь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гидь
Берлін: Українське слово, 1924

Ги́дь, ді, ж. = Гид. З землі як не стала всяка гидь вилазити: і жаби, і ящірки, і вужі, щурі, миші. Гн. II. 64. Воно на мене: „гидь, волоцюго!“ Г. Барв. 439.