Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/глухо

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
глухо
Берлін: Українське слово, 1924

Глу́хо, нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.