Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/глушник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
глушник
Берлін: Українське слово, 1924

Глушник, ка, м. Раст. = Глушиця. Вх. Пч. II. 32.