Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гнилий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гнилий
Берлін: Українське слово, 1924

Гнили́й, а́, е́. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих. Рудч. Ск. I. 124. 2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма. О. 1861. I. 322. 3) Гнила́ квати́ря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Чуб. I. 10. См. Гнилуша. 4) Гниле́ сло́во. Скверная брань.