Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гнітисрака

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гнітисрака
Берлін: Українське слово, 1924

Гніти́срака, ки, об. Харьк. Упорный, несговорчивый человѣкъ. Торгувалась, торгувалась — так і копійки не спуска; та я його вже давно знаю, він такий (вона така) гнітисрака. Лебед. у.