Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/говіркий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
говіркий
Берлін: Українське слово, 1924

Говірки́й, а́, е́. Разговорчивый. Зріс на самоті, сам із собою. Не говіркий був. МВ. II. 11. Старі люде говіркі. Г. Барв. 316.