Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гоголіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гоголіти
Берлін: Українське слово, 1924

Гоголіти, лію, єш, гл. Блестѣть, свѣтиться. Вода гоголіє поверх трави. Борз. у.