Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грання

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грання
Берлін: Українське слово, 1924

Грання́, ня́, с. 1) Игра на инструментѣ. Почули вони весільне грання. Драг. 111. Були танці під грання своїх музик. Левиц. Пов. 8. 2) Дѣтскія игры.