Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гребля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гребля
Берлін: Українське слово, 1924

Гре́бля, лі, ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ном. № 3030. Ум. Гре́белька. Водиця гребельку прорвала. О. 1861. IV. 62.