Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гребовиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гребовиця
Берлін: Українське слово, 1924

Гребови́ця, ці, ж. 1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю вийшло десять дівчат. 2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.