Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гребінник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гребінник
Берлін: Українське слово, 1924

Гребі́нни́к, ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у. 2) = Гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.