Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гривичка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гривичка
Берлін: Українське слово, 1924

Гри́вичка, ки, ж. Бордюръ у цвѣточной клумбы, сдѣланный изъ дерну. Кінчали в садку ту гривичку, що біля грядочок, обкидати дерном. Новомоск. у.