Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/груда

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
груда
Берлін: Українське слово, 1924

Гру́да, ди, ж. 1) Комокъ, кусокъ. За його не взяв би срібла хоч повную груду. Чуб. V. 935. Болѣе употребительно въ ум. формѣ: гру́дка. (См.). 2) и груда́. Замерзшая комками земля, кочки, колоть. Мир. Пов. II. 41. На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди. Ном. № 486. Пробила ніженьку на сухую груду. Грин. III. 159. 3) = Груд. Волынск.